Роздуми на тему...

Я єсть народ, якого Правди сила. ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! - а сила знову розцвіла....
П. Тичина

Дивимось в бік Європи, а щоб бути точнішим в бік Франції. Що там дали протести проти ухвали збільшення пенсійного віку?А там ДЕМОКРАТІЯ!!! У-у-у страшне слово! :)Нічого. Так. Виникає питання, що дадуть протести, у нас, проти ухвали податкового кодексу, мови інших спірних питань? Дивись вище. Таким самим чином під "шумок" ухвалять 12-ти годинний робочий день.Тим більше в нашої теперішньої влади є стійка алергія на всілякі там зібрання народу. Згадаймо події 2004 року. Я волів би помилятись, але здається мені що повторись ті події зараз все могло закінчитись не так...
Хто є народ, для політиків, наших бідних слуг? Чому про його існування згадують тільки під вибори? Не переймайтесь, як показала практика народ для виборів уже і не особливо важливий. ;)
Ну спробуємо змоделювати ситуацію.
Версія № 1: Значить це все ухвалюється, народ шумить, його ніхто ну чує, але розуміючи не привабливість цих рішень, наш гарант (Господи пробач вирвалось), під три чорти гонить нашого "білоруського" прем'єр-міністра вішаючи на нього всіх собак, примовляючи, а я я який не хороший.
Версія № 2:"Я білий та пухнастий": Вето!!!!
Версія № 3: Це все ухвалюється, народ шумить тим часом "намальовується" опозиція в образі "Вона", довго й нудно, ой вибачте пристрасно, закликає до громадянської непокори, події розвиваюся дуже стрімко, протести, міліція яка нас береже, розгонить їх... народ обурюється... повний хаос...сутички. Ця версія малоймовірна.
Версія № 4: Значить це все ухвалюється, народ шумить, проте перестає, схиляє голову. І все. Трішечки історії: згадайте Центральну Раду, її митарства, та не підтримку народу. Народ наш інертний, поганьбить на кухні владу, тай буде жити далі. А постраждає як завжди інтелігенція, та студенти. Ось це біль менш підходить.
Щось сумно. Ну що ж час покаже.