Мені випала честь побувати в лавах наших збройних сил. Завтра нарешті занурюсь в атмосферу, так би мовити. Хоча цю атмосферу я мав відчути десь так місяць тому, але щось воно не зросталось. Видадуть мені ортопедичне взуття,чорненьке таке. Чорне як ви знаєте завжди в моді. Як виявляється у мене на 25 році життя виявили плоскостопість 1-ї ступені. Ну нічого кажуть мудрі люди, це до кращого, буде ліпше давити тарганів, хоча в якому саме місці я їх маю давити поки що не розумію. Чудова будівля, Центральний розпредільник, він мені надовго закарбується в пам'яті. За останні 3 рази що я там був його стіни стали мені наче рідні. А ще не забуду я чергових солдатів та капітана який цим ділом підкеровував, з яким смаком та апетитним гиканням це "двіженіє" їло в каптьорці вилученні в призовників "продукти що швидко псуються" (ковбаса копчена, таке ж сало, хліб, солодке). Так дійсно наша армія нас береже, вони ж бо небоги за здоров'я наше переживають і таке інше. А ці молоді зелені призовники, портянки ще не нухавших, щось там обурено белькочуть. Я вважаю як повернусь буде вражень повні …. Ну я ними обов’язково поділюсь. Потім. Шануємося любі друзі!!!!
