вівторок, 17 листопада 2009 р.

Лівою, раз, два!

Мені випала честь побувати в лавах наших збройних сил. Завтра нарешті занурюсь в атмосферу, так би мовити. Хоча цю атмосферу я мав відчути десь так місяць тому, але щось воно не зросталось. Видадуть мені ортопедичне взуття,чорненьке таке. Чорне як ви знаєте завжди в моді.  Як виявляється у мене на 25 році життя виявили плоскостопість 1-ї ступені. Ну нічого кажуть мудрі люди, це до кращого, буде ліпше давити тарганів, хоча в якому  саме місці я їх маю давити поки що не розумію. Чудова будівля, Центральний розпредільник, він мені надовго закарбується в пам'яті. За останні 3 рази що я там був його стіни стали мені наче рідні. А ще не забуду я чергових солдатів та капітана який цим ділом підкеровував, з яким смаком та апетитним гиканням це "двіженіє"  їло в каптьорці вилученні в призовників "продукти що швидко псуються" (ковбаса копчена, таке ж сало, хліб, солодке). Так дійсно наша армія нас береже, вони ж бо  небоги за здоров'я наше переживають і таке інше. А ці молоді зелені призовники, портянки ще не нухавших, щось там обурено белькочуть.  Я вважаю як повернусь буде вражень повні …. Ну я ними обов’язково поділюсь. Потім. Шануємося любі друзі!!!!

вівторок, 23 червня 2009 р.

ДМБ!

Збулося! На кінець то! Ці від відчуття, мабуть, відчував Ніл Армстронг, гасаючи по поверхні місяця, як навіжений. Принципі, хотілося зробити щось подібне, але гравітацію нікуди не подінеш, та й оточуючі люди можуть щось не так зрозуміти. Викликати ескулапів в білих халатах, які любязно подарують мені (на деякий час) сорочку аля Карден з трішички подовжаними рукавами. Звичайно збулась би моя давня мрія, познайомитись з великими людьми особисто. Гітлер, Наполеон, Сталін, гладіолус... (список можливо продовжити далі) :) За 8 років навчання я зрозумів, що гумор рятує від стресу, психозу, маніакально деприсивного стану, та сорому в ліжку.:) Тому фраза Джокера з фільму "Темний лицар":-"Чому такий серйозний?!", є панацеєю від усіляких негараздів. Чомусь весь світ, оточуючі тебе люди хочуть "випендритись", мовляв, поглянь який я розумний, сякати ніс боюсь, МОЗГ повилітає. Розумна і розважлива людина ніколи не буде показувати свої таланти, та тикати ними кожному зустрічному в морду ліца :) Також така людина вчасно позбувається "юнацького максималізму" розуміє те, що вона така ж як усі, та не все крутиться навколо неї. Я магістр і це чудово!!!! Здійснення планів нам усім панове!