РебуТТТТТ

Сьогодні в маршрутці шофер був схожий на Валуєва. По крайній мірі такий же мавпоподібний. Шкода не слухав "шансон" для завершення образу. Виходячи з ліфту на роботі я зловив себе на на думці що потрібно виключити світло. Подивившись вчора чудо- ящик (новини) виникло стійке бажанння зловитись за «Парабеллум» та пройтись по кабінетам чиновників. Тільки використовувати цей девайс за призначенням, а не в якості призента. Ех!!! Людина дивна істота. Шкода неможливо так ось  як на якомусь роботу взяти да натиснути "гудзик" Reset коли починаеш глючити. Хоча кажуть є чарівна дата - 31 грдня. І всі на неї покладають надії, мовляв, "бамкне" 12 і все як рукою зніме. Ну що ж не буду білою вороною! :)))

Задроти всіх країн…Шпільте!!!

Про все по порядку. Ось ще недавно я розхвалював ліцензію та ліцензійну продукцію, як трапився облом. Винен я люди що люблю погратись в комп’ютерні ігри це моя шкідлива звичка. Я і бісів ганяв в темних коридорах Марса, допомагав професору Кляйнеру шукати хедкраба Ламар в лабораторії Сіті 17, ломав роги Ілідану та чистив пику Артасу.  Палити я полишив ще рік тому, але цю звичку відніс до розряду «чудачеств» та помістив в  моєму особистому списку біля перегляду мультфільмів та поїздок в ліфті на Марс та спробами відкусити собі спину… Про що це я….А а а а   так ось 11.11.2011р. вийшла в світ гра The Elder Scrolls V – Skyrim. Я відразу побіг придбати сій шедевр.  Не буду розказувати що 3-тя частина саги була першою РПГ яку я спробував пограти на Пісюку , а захоплення світом фентезі в мене привитий був ще з дитинства товаришем Толкіеном так що дійсно цю річ я чекав. На Steam не хотів купувати бо не поставиш коробку на полку і тд і тп… Ех. Пішов. Купив. Клятий Стім!!! Моєму  здивуванню не було меж. Все що я можу сказати прив’язка до цього сервіса просто капець, не можна грати гру якщо не буде підключення до всесвітньої мережі. Ужась!!! Захист від піратства?! Потративши ще лишніх 30 грн та придбав піратку та позбувся гімо**я. Все йде, все здорово. Питання напрошується саме собою. Хто штовхає людей на купівлю неліцензійного софту! Шкода витрачених коштів. Ось як.

Ну і продовжуючи тему хотів змінити прошивку своєї ПСП на ліцензійну відтепер задумався а варто? Працює! Сохраняйся да компілюй!!! Риба шукає де глибше, а людина де краще.

Яке яблуко на смак.

Буквально місяць назад помер засновник компанії Аpple Стів Джопс. Про це не писали тільки ліниві. Ну що ж я також не буду відставати від когорти. Я завжди хотів спробувати яблучну продукцію але чесно сказати мене лякала ціна. Адже продукти цієї компанії коштують не оду сотню померлих американських президентів. А почалось моє знайомство з браузера сафарі. Нічим особливим він мене не здивував окрім цікавого інтерфейсу. Ну потім було ходіння по магазинах та спроби юзання «Лева» на мак буках, та єложення пальцем по «ай падлах» благо знайомий працює в магазині техніки так що насолодитись цим процесом я міг. Щодо «ай падл» то таб від самсунга мені до вподоби більше, ну і сама ОСь Андроїд. Цей чудо девайс з яблуком на кришці не вартий витрачених коштів. Але що не зробиш заради іміджу, та модних течій. ;) І ось трапилась подія мій мп3 плейер вирішив відвідати святого Петра на небесах і я пішов в магазинчик електроніки, що недалеко від моєї роботи там я на передодні бачив в продажі цікаві речі. На прилавку стояли б/у Айподи класік. Довго я п’ялися на них як парнокопитна тварина на нові ворота ціна в 950 грн за старий 30 гіговий класік мене не радувала, а 120 була 150 «долярів» тим більше. Цікаво що ці девайси мають вінчестер і я прикинув, а що буде якщо в мене стрясуться руки і я приголублю до землі-неньки цю уберацьку цяцьку. Тут коло мене наче з землі виріс продавець і чи то дивлячись на моє «озадачене» лице чи то з якої радості спитав: що яблук захотілось? Мабудь схожість з парнокопитним в мене все таки була. Звичайно я відразу попросив його показати продукцію. Крутив в руках довго та прикидував, якщо куплю то на дві неділі до «аванса» я буду м’яко кажучи на мілині. І тут дивлюсь збоку стоять нові айподи нано третього покоління по 450 наших, вітчизняних видатних людей. Виявилось це продукція умільців з Китаю, та до оригіналу вони мають таке відношення як я до написання конституції США. Ех! Але продавець каже я продаю власний точнісінько такий же нано ала оригінальний. Я відразу запитав причину, виявилось чоловіку для повного щастя в житті не вистачає айфона 4 ось і збирає кошти. Ціна виявилась 800 грн за айпод 8 гб плюс модуль з радіо, оригінальні наушники та шнурок підключення до ПК . При торгу ціна впала до 620 грн. І став щасливим власником яблука. Що ж хочу сказати дійсно я не жалію. Даний девайс дійсно класний та якісний, бавлюсь як мала дитина ним уже недільку. Тільки один незначний мінус синхронізується ця річ тільки через айтюнс. Ну що ж відкриваємо нові горизонти панове!

Завтра настало сьогодні!

Немає повісті печальної на світі ніж повість про... Завтра. 450 кілометрів це багато чи мало? Саме стільки кілометрів вділяло мене від мікшера який я придбав в інтернет магазині, по підрахункам цей шлях займає десь 5 годин.І класика... Ніщо не провіщало біди. Окрім компанії перевізника.Як би я найняв Кенійського спортсмена він би швидше мені доставив мій вантаж, а ніж солідна компанія яка на цьому спеціалізується. Товариші відправили мій вантаж в подорож по неньці Україні, а потім якогось бена в Тернопіль і благополучно віддали жіночці яка очікувала на медикаменти. Коли ж я та менеджери з магазина на наступний день почали бити тривогу мовляв де ж вантаж. Мені коротко та ясно сказали. ЗАВТРА!. З такого завтра в мене починався ранок на протязі неповних 2 тижнів. А коли спільно з магазином пригрозили такими чарівними словами як: суд, спілка споживачів. О чудо- заворушились.З менеджером я став майже другом по спілкуванню по телефону. І сьогодні на кінець отримав бажане. Відзвонившись до магазину сказати усе в норм. З продавцем солідарний в одному, що як би кожна людина виконувала свою роботу якісно то таких інцидентів не траплялось. Отже будьмо на своїх місцях панове!

Експа!

Виявляється в людей руки можуть рости не тільки з самого південного боку спини, в них ще можна добряче змерзнути в дитинстві і взагалі.... До чого це я? А ось до чого. В мене колега в досить поважному віці (Не розвалюха), де ось ось має вийти на заслужений відпочинок. Він мене здивував так здивував. Я мабуть помилково вважав що з роками приходить досвід та "скіли" прокачуються. Я на своєму життєвому шляху зустрічав багато різних людей. Багато хто мене дивував. Але дивував "по-доброму". Всіх кого я знав в 50-60 років були навчанні життям та мали золоті руки, все у них виходило, все вони вміли, не вміли так застосовували "смикалку". Але з таким я стикнувся вперше. Спочатку в мене промайнула думка: "Як він ходить до вітру?! Це ж можна собі щось вкоїти!!!" А діло було ось як. Мені випала честь попрацювати з ним у парі по протягуванні мережі.Коли я тільки прийшов на роботу в мене склалось враження що щось тут не так з товаришем ну дуже вже він якийсь дивний, чи то тормозну рідину вживає з ранечку чи на "медленому" сидить.Все після нього приходиться переробляти.Короче його робота заключається в тому щоб найти когось щоб він за нього її зробив або людина з слабким нервами дивлячись на нього не витримувала його коматозних маніпуляцій, відганяла його чи то від компа чи то взагалі від того чим він займається і робила це за два кліки миші чи 2 секунди. І цей чоловік весь свій вік пропрацював у цій сфері. Хто його тримав на цій роботі. Коли десь заходить мова про цього спецюру, що він прийде да все зробить, люди починають закочувати очі, підіймати руки в гору та бормотати про себе щось незрозуміле. Явно не добре і я зрозумів чому. Краще б цього товариша не посилали зі мною. Я б зберіг собі пару мільярдів нервових клітин та знав що розраховувати ні на кого і потрібно робити все самому. Але в цієї історії був позитивний момент. Це мій експіріенс який я заробив при спілкування з диво-людиною ні разу навіть не вилаявшись!!! Панове вирощуймо руки тільки з правильних місць!!

Мирний атом.

Дивимось … Виходить людству їсти не дай як охота повоювати, або приблизно раз в 25 років бабахнути чимось … Ну наприклад: атомною бомбою, атомним блоком, чи то підводного човна чи то атомної електростанції. Ну ось цілий тиждень світ з завмиранням подиху стежить за подіями на Фокусимі. Дійсно велика трагедія, яка вилізе нам усім боком. Шарик то в нас спільний. Атом виходить не зовсім мирним і можливо варто задуматись… Є ж якась альтернатива. Якби щось подібне, не привиди Господи, сталось у нас ще раз… В Україні. Чи снаряд двічі в одну воронку ні ні!!! Можливо варто взагалі відмовитьсь від такої небезпечної цяцьки. А то у нас (в людства) терористи , урагани, землетруси , метеорити і просто «толкові» люди з руками відрощеними зовсім не з того місця та деструктивним складом розуму . Шануймось!

Проффффффесіонали

Не переставай дивуватись. Ніколи. Не стомлююсь повторювати ці словая сам собі. Але знаходяться "чудолюди" які можуть здивувати мене. Хоча я вважав що після армії це не можливо. За моїм спостереженням "чудовість" людей виявляється під впливом якогось зовнішнього чинника. Найчастіше це якісь речовини. Наприклад АЛКОГОЛЬ. Дивувати мене почав родич, який в ще в суботу вивчив мову товариша Азарова тільки за якихось 40 хв. Причому його варіант "язіка" був якийсь більш незрозумілий мабуть вдалися в знаки діалектизми, або те що він прийшов до мене в гості вже "підготовленим" і почав мене вітати з частотою зламаних часів з навіженою зозулею в середині через кожні три хвилини. Як влучно сказав один з гостів: "В тебе в гостях був посол Німеччини". Тільки сподіваюсь він сам розумів що говорив бо для мене та оточуючи його мантри залишились загадкою. Далі в неділю мене почили дивувати своїм вмінням винищувати запаси алкоголю мої сусіди. В причому більш здивувала жіноча частина, яка в цій суровій справі не поступалась чоловікам. А далі було як по сценарію, їжачки кололись та падали, але продовжували лізти на кактус. Деякі "боролись " до стадії "не ходжу". А я з очима як два більярдні шари тихенько за цим спостерігав підливаючи собі в стакан мінералку замість оковитої.Та підраховував на скільки вистачить їх та моїх фінансових можливостей, подумки возносив хвалебні оди депутатам міської ради за закон заборони продажу алкоголю після 22. А найбільше здивування мене чекало в ранці коли вони як "нічого не було " почали збиратись на роботу. Світ не без диво створінь!!!

Найцікавіше попереду!

Репре́ссии (лат. repressio - подавление, угнетение) — карательная мера, наказание, применяемые государственными органами, государством. (Вікіпедія)
Мені здається що в нас живуть веселі люди. Подивишся новини і відразу... ВЕСЕЛУХА!!! Скажіть в якій ще країні, "суїцидник" може стріляти собі в голову двічі. Хто ще може нагромити гранітної плитки майдану на 200 тисяч. В якій іншій країні прем'єр говорить на своїй, нікому незрозумілій "кровосісній" мові. Чого такий маленький "кеш" в дядька Федоровича і чим він зайнятий, коли з нього постійно щось так слабенько, а саме головне довго довантажується і частенько не те що треба. В кого позичають очі речники які виступають з офіційними промовами. Ух. Скоро в нас буде дійсно що обговорити адже СІЄ ГРЯДЕ. А точніше на підході, пенсійний та трудовий кодекс. Головне щоб наші пани не дохазяйнувались...

Салют вождю.

Ще до Нового Року ми всі бачили його таким. Хтось там бив себе у груди, обіцяли голову відновити. Але на мою думку краще б присобачили коня. Вийшов би такий собі пам'ятник вершнику без голови, або якщо втиснути конячу голову. Просто прикольний пам'ятник, коню в мундирі генералісимуса. Всі б заспокоїлись. Але Українці, нація добра та весела, якщо свято, так свято УСІМ! Ось і вирішили невідомі хлопці в Новорічну ніч влаштувати феєрверк пам'ятнику колишньому вождю. Всім сподобалось, особливо пам'ятнику, він аж розсипався від щастя. Тепер спілка шанувальників скидається по декілька гривень "на восстановление".(Слава тобі Боже охоронець не постраждав, а то не за цапову душу б...) За нашу історію на нашій Українській землі були багатенько загарбників та тиранів, визволителів, діячів кожен з цих видатних особистостей були величними постатями для історії. Чи виправдовує людину якась добра справа, якщо за плечима тисячі загублених душ. Чи варто зараз в такий непростий для країни час знову і знову зіштовхувати суспільство лобами. Чи це така собі вистава розіграна для того щоб відвернути увагу пересічних громадян від якоїсь дійсно важливої події. Згадайте як професійний фокусник маниполює увагою! Хто ж бо при доброму здравії та ясному умі віддавав дозвіл на влаштування саме цього підп'ятника? Досить непрості питання. Поглянемо що вийде.